Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 910/10524/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В., Рогач Л.І.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаБрусника А.М. - довіреність від 23.12.2015 рокутретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування"на постановувід 11.11.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/10524/15 господарського суду м. Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруОСОБА_5 простягнення 50 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У квітня 2015 року ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Просто - Страхування" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статті 636, статті 993, частини 2 статті 1187, частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, статей 22, 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності" та статті 27 Закону України "Про страхування" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати страхового відшкодування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що оскільки транспортний засіб на дату скоєння ДТП був забезпечений двома договорами у двох різних страхових компаніях, останній вважає справедливим виплату страхового відшкодування у рівних частинах між двома страховиками.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2015 (суддя М.Є.Літвінова) позов задоволено повністю стягнуто з ПАТ "Просто-Страхування" на користь ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Суд першої інстанції встановивши, що страхувальник (ОСОБА_5) не повідомив під час укладання договору страхування ПАТ "СК "АХА Страхування" про наявність іншого діючого полісу № АЕ1665430, дійшов висновку про нікчемність такого правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України, і як наслідок неможливість породження ним будь-яких зобов'язань за виключенням тих, що пов'язані з його недійсністю (наприклад, відшкодування збитків, повернення отриманого за недійсним правочином) та дійшов висновку про правомірне звернення позивача до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу.

За апеляційною скаргою ПАТ "Просто - Страхування" Київський апеляційний господарський суд (судді: Б.О. Ткаченко, О.Ф. Синиця, Е.О. Шевченко) переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 11.11.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Просто - Страхування" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року та рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2015 року та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що на момент настання страхового випадку відповідальність особи, що заподіяла шкоду була забезпечена двома страховими компаніями.

На думку, скаржника оскільки дві страхові компанії взяли на себе відповідальність на однакових умовах, з однаковим лімітом відповідальності, то й нести витрати по виплаті страхового відшкодування повинні обидві страхові компанії у рівних частках.

Крім того, скаржник зауважує, що позивач на момент укладення другого договору знав про існування договору ПАТ "Просто-Страхування".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 15.04.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №93394Га/13х/мск, яким позивач застрахував автомобіль страхувальника «Toyota Land Cruser Prado», д.р.н. НОМЕР_2.

18.01.2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по вулиці Р. Ролана, 13 у місті Харкові, за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, «Range rover» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8, «Geely» д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_9 та автомобіля «Toyota Land Cruser Prado» д.р.н. НОМЕР_2, останній отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП (том 1 а.с. 30).

Згідно постанови Дзержинського районного суду міста Харкова від 10.02.2014 року у справі №638/940/14-П ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху України (том 1 а.с. 32).

Звітом від 01.07.2015 року про оцінку автомобіля «Toyota Land Cruser Prado» д.р.н. НОМЕР_2, встановлено вартість відновлювального ремонту в сумі 46 451,30 грн. та вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, яка склала 27 111,50 грн.

Також судами під час розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі заяви від 22.01.2014 року про виплату страхового відшкодування, страхового акта від 07.02.2014 року та акта виконаних робіт № 153023 від 19.03.2014 року позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 54 102,80 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 89 070 від 10.02.2014 року (том 1 а.с. 49).

За приписами пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 згідно із полісом № АІ6228429 була застрахована ПрАТ «СК «АХА Страхування» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 09.01.2014 року по 08.01.2015 року (діючим на дату ДТП) (том 1 а.с. 160).

При цьому, судами також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 згідно із полісом № АЕ1665430 була застрахована також і Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» (далі - відповідач, ПрАТ «Просто-Страхування») за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 09.02.2013 по 08.02.2014 року (діючим на дату ДТП) (том 1 а.с. 61).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаних полісів становить 50 000 грн., що не перевищує суму завданих збитків, а франшиза - 0,00 грн.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції вірно встановили, що вказаний транспортний засіб у період з 09.01.2014 по 08.02.2014 був забезпечений двома договорами.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 989 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт вже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду.

Суди першої та апеляційної інстанції, враховуючи, що ОСОБА_5 як страхувальник не повідомив під час укладання договору страхування ПрАТ «СК «АХА Страхування» про наявність іншого діючого полісу № АЕ1665430, укладеного з ПрАТ «Просто-Страхування», дійшли висновку, що договір страхування з ПрАТ «СК «АХА Страхування» є нікчемним у розумінні статті 215 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного та враховуючи те, що правовою підставою позову визначено відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок ДТП, а цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, застрахована в тому числі позивачем за полісом № АІ6228429, який є нікчемним, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що станом на момент настання ДТП, поліс № АЕ/1665430, виданий ПрАТ «Просто-страхування» був дійсним, а відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу «Toyota Land Cruser Prado» д.р.н. НОМЕР_2.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 р. у справі № 910/10524/15 та рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач